16 днів проти насильства
У
бібліотеці селища Нове у рамках Всеукраїнської акції «16 днів проти насильства»
пройшов захід, до якого долучилися жителі
села.
06.12. бібліотекар виступила в ролі гіда за темою «16
днів проти насильства».
Бібліотекар розповіла про види домашнього насильства, а
також про те, що потрібно робити у випадку насильства у сім’ї, куди звертатися
по допомогу у випадку проявів насильства у сім’ї та як уберегти себе від
насильства. Відвідувачі переглянули презентацію, ознайомились із
законодавчими та нормативно-правовими актами щодо протидії торгівлі людьми та міжнародними
документами в галузі захисту прав людини.
До
уваги відвідувачів бібліотеки також були представлені тематичні буклети «Захистіть
людей, що живуть поруч». Кожному відвідувачу вручили повітряну кульку з гаслом «Всепереможна
віра у життя».
День гідності та свободи - це досить "молоде"
свято, яке було започатковано у 2014 році указом Петра Порошенка 21
листопада кожного року. Встановлене воно на честь Помаранчевої революції 2004
року та Революції Гідності 2013 року.
Історія святаСвято стало наступником Дня свободи, яке
відзначалося 22 листопада в честь Помаранчевої революції та було скасоване
Віктором Януковичем. Днем свята обране 21 листопада - дата одразу двох
визначних для України подій: президентських виборів 2004 року, які стали
початком Помаранчевої революції, та початку Євромайдану.
В 2004 році 21 листопада відбулися
вибори президента, на яких Віктор Янукович переміг Віктора Ющенка. Результати
виборів і фальсифікації обурили українців, і тисячі протестувальників
зібралися на Майдані незалежності. Після кількох тижнів Помаранчевої революції
Верховний суд назначив повторне голосування, на якому переміг Ющенко.
Через 9 років в 2013 році відбулися трагічні події на
Майдані, які коштували життя багатьом громадянам. Тоді з 21 листопада тисячі
громадян зібралися на Майдані незалежності з протестами проти курсу на Росію.
Протягом трьох місяців протестувальники вимагали продовжити Євроінтеграцію та
припинити застосування грубої сили до громадян. 18-20 лютого відбулися жорсткі
сутички з протестувальниками. Десятки українців загинули, а президент Віктор
Янукович втік з країни.
В честь подій Помаранчевої революції та Євромайдану
встановлене сьогоднішнє свято. Воно прославляє волелюбність і мужність нашого
народу, прагнення до демократії, вшановує національні інтереси держави і права
людини.
Музей Майдану.Український інститут національної пам’яті
https://old.uinp.gov.ua/page/muzei-maidanu?q=page/muzei-maidanu
Пам'яті Героя України Дмитра Чернявського
http://dengidn.blogspot.com/2017/11/blog-post_51.html
Пам'яті Героя України Івана Пантелєєва
http://dengidn.blogspot.com/2017/11/blog-post_84.html
Пам'яті Героя України Сергія Бондарева
http://dengidn.blogspot.com/2017/11/blog-post_14.html
Пам'яті Героя України Володимира Наумова
http://dengidn.blogspot.com/2017/11/blog-post.html
До дня визволення України від фашистських загарбників в бібліотеці було проведено книжкову експозицію «Герої для нас, як приклад!». Цей день відзначається 28 жовтня, в день остаточного вигнання військ нацистської Німеччини та її союзників за межі сучасної території України, згідно Указу Президента України «Про день визволення України від фашистських загарбників» з метою вшанування героїчного подвигу і жертовності українського народу у Другій світовій війні.
Головна мета заходу - виховання почуття патріотизму, шанобливого ставлення до пам’яті про перемогу над фашистськими загарбниками у Другій світовій війні 1939-1945 років, ветеранів війни, учасників українського визвольного руху та жертв нацизму, поваги до старшого покоління, визначення ролі України у Другій світовій війні та належного відзначення історичних подій.
Проведений захід дав змогу поринути у ті часи та події, які ми не маємо права забувати, заради процвітання України та її мирного майбутнього!
Сутність та ознаки булінгу
Законом визначено поняття булінгу (цькування) як діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняють стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.
Пропонуємо Вашій увазі відеоматеріал "Як зупинити булінг: поради для батьків"
https://www.youtube.com/watch?v=pNCvFAOAQco
Інше про Булінг
https://drive.google.com/file/d/19tEWeBTO1d0dQp3JxJtWcvROpa084ZXW/view?usp=sharing
Всеукраїнська гаряча лінія "Стоп булінг"
Усюди є небо і зорі скрізь сяють,І квіти усюди ростуть…Та тільки одну Батьківщину ми маєм-її Україною звуть
День незалежності України – державне свято України, яке відзначається щорічно 24 серпня на честь прийняття Верховною радою УРСР «Акта проголошення незалежності України».Вперше День незалежності України був відзначений 16 липня 1991 року в пам'ять про те, що рік тому 16 липня 1990 року Верховна рада УРСР прийняла «Декларацію про державний суверенітет України». Також 16 липня 1990 року Верховна рада УРСР прийняла постанову «Про День проголошення незалежності України». У ній зазначено: «Зважаючи на волю українського народу та його одвічне прагнення до незалежності, підтверджуючи історичну вагомість прийняття Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки постановляє: Вважати день 16 липня Днем проголошення незалежності України і щорічно відзначати його як державне загальнонародне свято України».Згодом, 18 червня 1991 року, були внесені відповідні зміни до статті 73 Кодексу законів про працю Української РСР, унаслідок чого в переліку святкових днів з'явився запис: «16 липня – День незалежності України».
Оскільки 24 серпня 1991 року Верховна Рада Української РСР ухвалила «Акт проголошення незалежності України», який 1 грудня 1991 року підтвердив народ на Всеукраїнському референдумі, виникла потреба змінити дату святкування Дня незалежності України. Тож 20 лютого 1992 року Верховна Рада України ухвалила постанову «Про День незалежності України». У ній зазначено:
«Зважаючи на волю українського народу та його одвічне прагнення до незалежності, підтверджуючи історичну вагомість прийняття Акта проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року, Верховна Рада України постановляє:
1. Вважати день 24 серпня Днем незалежності України і щорічно відзначати його як державне загальнонародне свято України.
2. Постанову Верховної Ради Української РСР «Про День проголошення незалежності України» від 16 липня 1990 року вважати такою, що втратила чинність».
Ця визначна дата навіки ввійшла в історію нашої молодої держави золотою сторінкою її біографії, законодавчо закріпивши вікові прагнення Українського народу до національного відродження та свободи. 28 років незалежності продемонстрували світу, що Україна відбулася як суверенна держава, здатна утверджувати демократичні цінності та захищати свободу.
Кожного року 23 серпня, за добу до святкування Дня Незалежності, Україна відзначає День державного прапора. Ця дата була обрана на згадку про події 1991 року, коли до будівлі Верховної Ради група народних депутатів внесла синьо-жовтий стяг.
Але свято, як таке, є відносно новим і було засноване указом другого президента України Леоніда Кучми "Про День Державного Прапора України" від 23 серпня 2004 року, з метою виховання поваги громадян до державних символів України.
Легенди про зародження
Як на українських землях з’явився символ з поєднанням синього та жовтого кольорів невідомо. Деякі легенди говорять, що ці кольори з’явились завдяки трипільцям під час великого переселення народів.
Перша історична згадка датується 1256 роком – днем заснування Львова. Саме на гербі міста Лева поєднались ці символічні для країни кольори – жовтого лева на блакитному тлі.
Поєднання цих барв було поширеним і в добу козацтва, особливо у період XVIII століття. Часто у запорожців були сині стяги, прикрашені золотистими орнаментами, образами православних святих або ж козаків.
https://youtu.be/luNhuyCwIL4?t=36
Офіційне визнання
Перше офіційне визнання синьо-жовтого як прапора українського народу відбулась 22 березня 1918 року. Тоді Центральна Рада ухвалила Закон, затвердивши поєднання жовтого та блакитного кольорів як стяга Української Народної Республіки.
До речі, донині точаться дискусії про те, який прапор правильний: сучасний варіант із блакитним вгорі та жовтим внизу, чи навпаки – із жовтим зверху. Деякі історики переконують: саме останній варіант використовували у часи Української Народної Республіки. Насправді ж у часи УНР використовували обидва варіанти стягу.
Цікаві факти про український прапор:
1. Український прапор змінив кілька кольорів, перш ніж прийти до звичного синьо-жовтого забарвлення — він був червоним, малиновим і червоно-синім. У 1918 році Центральна Рада на чолі з Грушевським затвердила нинішню гамму кольорів.
2. Китайська художниця Мао Мао в 1992 році попросила першого президента України Леоніда Кравчука поміняти розташування кольорів на прапорі. Таке поєднання, на її думку Мао, символізувало біди для держави.
3. У 2016 році українські альпіністи встановили наш прапор на вершині найвищої вулкана світу — Охос-дель-Саладо в Андах. Його висота — 6872 метри.
4. Серед прапорів слов’янських країн тільки український і боснійський не мають червоного кольору.
5. Найбільший прапор України був розміром 40×60 метрів. Його навіть внесли до Книги рекордів України. А найбільший намальований національний прапор з’явився в Києві в червні 2014 року. Тисячі жителів столиці на Оболонській набережній розмалювали частину бетонного укосу.
«Рідне земле моя, я листок твій зелений...»
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,–
оці степи, це небо, ці ліси,
усе так гарно, чисто, незрадливо,
усе як є – дорога, явори,
усе моє, все зветься – Україна.
Така краса, висока і нетлінна,
що хоч спинись і з Богом говори.